Ігри на уроках музичного мистецтва

Під час сприймання твору

«Веселий звукоряд»

(можна використовувати на уроці під час закріплення вивчення нот

та замість фізкультхвилинки)

Мета гри: розвивати комунікативні навички, формувати швидкість реакції.

Хід гри: зібрати 2-3 команди дітей по 7 чоловік ( залежить від загальної кількості дітей у класі), роздати різнокольорові картки, на яких написані назви нот.

Під веселу музику діти веселяться, стрибають або виконують довільні рухи, із закінченням музики необхідно швидко зібратися в свої команди, головне — стати по порядку: до – ре – мі фа – соль – ля – сі. Перемагає команда, яка збереться швидше й правильно. Гру можна повторити 2-3 рази. Ця гра дає можливість не тільки порухатися, а й запам'ятати ноти та їх послідовність у звукоряді.

«Всезнайко»

Мета гри: спрямувати розвиток музичного світогляду.

Матеріалом для гри може бути творчість окремого композитора, музиканта, диригента, виконавця, окремих жанрів тощо.

Хід гри: один із учнів виконує роль «Всезнайка». Він повинен вийти з класу, у цей час діти разом з учителем домовляються про те, що саме «Всезнайко» повинен відгадати. Прикладом може бути прізвище класика російської музики П. І. Чайковського або іншого. Після цього «Всезнайко» заходить у клас, і гра починається запитанням типу:

 

«Всезнайка»	Діти
Твір?	Ні
Жанр музики?	Ні
Композитор?	Так
Український?	Ні
Німецький?	Ні
Російський?	Так
Писав балети?	Так
Писав опери?	Так
Жив у XX столітті?	Ні
У XIХ ?	Так
Його балет «Лускунчик» ?	Так
П.І. Чайковський?	Так

 

«Голосно, тихо» (робота в парах)

Візьміть блакитні та сині картки, під час повторного прослуховування розкладіть їх на парті відповідно до сили звучання музики: блакитні — піано, сині — форте.

«Звуки в кошику»

У наших кошиках переплуталися тихі й гучні звуки. Ви маєте розкласти звуки (картки: «Шепіт», «Грім», «Шелест», «Гомін», «Писк», «Тупотіння», «Гуркіт» та ін.) до відповідних кошиків. Учні розкладають картки до кошиків.

«Пісня, танець, марш»

Мета гри: дати дітям уявлення про первинні жанри музики (пісню, танець, марш), та їх характерні особливості; збагачувати висловлювання дітей про емоційно-образний зміст музики. Дати уявлення про те, що музичний твір одночасно може мати ознаки двох жанрів.

Матеріал: картки з тематичним зображенням ( для визначення жанру музики), картки, на яких буде зображений характер твору.

Хід гри:

1-й варіант. Вчитель виконує (або дає прослухати ) дітям музичний твір (уривок твору). Запрошує двох дітей. Перша дитина вибирає картку, яка відповідає жанру цього музичного твору. Викликана дитина бере картку і показує її . Якщо твір дітям відомий, то говорить його назву та ім’я композитора. Друга дитина показує картку, на якій зображено характер музичного твору (це може бути «смайлик », «обличчя» - сонне, плаксиве, веселе).

2 -варіант. Перед кожною дитиною лежить картка. Вчитель виконує твір, і діти, чиї картки відповідають жанру або характеру музичного твору, їх підіймають.

«Торбинка запитань»

Мета: поглиблення знань учнів про будь-які твори мистецтва, художнього стилю тощо.

Варіант 1. Після знайомства з твором, діти повинні написати на аркуші паперу три запитання (їх суть краще написати на дошці або плакаті-пам’ятці):

1. Питання «на знання тексту», який свідчить про те, що я знаю цю музику, літературний твір і.т.д. - ситуація знаючого та перевіряючого інших учнів.

2. Питання, відповідь на яке я сам не знаю, але хотів би дізнатися - ситуація незнаючого учня, але охочого дізнатися учня.

3. Питання - прохання дати пораду (на з’ясування іншої думки про твір у порівнянні зі своїм) – ситуація, де учень сумнівається і хоче порадитися з іншими.

Всі аркуші складаються у коробочок або мішечок, перемішуються і витягуються по одній кожним учнем, який відповідає. Можливий обмін аркушами. Вони можуть бути без підпису або навпаки, у вигляді заздалегідь підготовлених візиток, чи особливого паперу. Оцінюється «цікаве» питання і «цікава» відповідь у балах.

Варіант 2. Усний варіант.

У коробці візитки або аркуші з прізвищами та іменами учнів. Чию записку або візитку дістануть, той ставить запитання. Потім дістається візитка учня, який повинен відповісти на питання. Або дістається візитка учня, на чиє усне запитання треба відповісти.

Аналіз гри: подібна робота іноді може замінити аналіз твору після його сприйняття. Адже для того, щоб сформулювати питання, учневі потрібно спроектувати подумки можливі відповіді і уявити собі зміст тих областей, де ці відповіді можуть бути знайдені іншими.

Ставити запитання - це таке ж цінне вміння, як і давати відповіді.

«Торбинка запитань» оголошується перед слуханням, переглядом або читанням і є ефективним способом організації процесу сприйняття мистецтва.

2. Під час співу

«Малюємо музику»

Це творча робота. Для учнів початкових класів вона дещо складна, але їм можна трохи спростити завдання. Учні вибирають будь-яку пісню, але вони повинні обов'язково добре знати мелодію. Спочатку креслимо основну лінію. З неї ми починаємо малювати музику.________________ Далі ставимо на лінії крапку – це перший звук пісні. Далі повільно проспівуємо мелодію і на кожний склад ставимо крапку. Якщо звук нижче попереднього, то крапка малюється відповідно. Треба стежити за тим, що, при повторені звуків вони теж заносяться на лінію. І так усі ноти. Отримані крапки з’єднуємо. Завдання важке, але дуже корисне для розвитку музичного слуху.

«Світлофор»

1. Мета: розвивати музично-слухові уявлення, щоб досягти чистоти інтонування; активізувати артикуляційний апарат.

Обладнання: два прямокутника – зеленого та червоного кольору.

Учитель тримає в руках кольорові прямокутники і пропонує дітям на «зелене світло» співати вголос, а на «червоне» - «про себе», але при цьому чітко артикулюючи слова. Спочатку кольори змінюємо на музичних фразах. Поступово завдання ускладнюється – змінюємо кольори через дві фрази і навіть через один такт. Потрібно уважно стежити за беззвучною артикуляцією слів пісні, що дає змогу контролювати внутрішній спів учнів та їх включення у спільну ігрову діяльність (скласти пісеньку).

2. Мета: Розвивати в учнів уміння розрізняти форму музичного твору (заспів і приспів), передавати структуру пісні, що складається з повторюваних елементів у вигляді умовного зображення.

Обладнання: три - чотири кружечки (червоне, синє, зелене, жовте) і така кількість прямокутників (білого або темно-коричневого кольору).

Завдання: учитель виконує пісню і просить визначити, чи є в ній заспів і приспів, скільки куплетів, скільки разів повторювався приспів. Після цього пропонується одному з учнів «скласти пісеньку» за допомогою різнокольорових фігурок: кожен новий куплет позначити кружечком якогось кольору, а приспів - прямокутником. Під час повторного виконання пісні учень викладає геометричні фігури в тій послідовності, яка відповідає будові пісні - чергуванню заспіву і приспіву. Інші учні перевіряють, чи правильно викладені фігури.

  «Три картки»

Кожен із варіантів гри можна використовувати під час тематичного оцінювання.

1. Учень чи група учнів витягує на вибір одну із запропонованих карток і виконує зазначену на ній пісню, яку вже вивчали.

2. Учень чи група учнів витягує на вибір одну із запропонованих карток. Потрібно виконати куплет відповідно до номера, зазначеного на картці. Якщо випаде картка з четвертим номером, а куплетів усього три, треба виконати всю пісню (або відповісти на додаткові запитання із вивченої теми).

3. Викликається або вибирається троє учнів, які тягнуть картки з номерами. Хто витягнув перший номер, ставить запитання з вивченої теми. Другий відповідає. Третій відповідь оцінює.

4. Викликається або вибирається троє учнів, які тягнуть картки з номерами. Хто витягнув перший номер – конферансьє, оголошує пісню і виконавця. Другий – артист, виконує її. Третій рецензент. Аналізує виразність виконання.

«Чарівний мішечок». Робота у парах.

На столі 5 мішечків із уривками пісень. Об’єдналися у пари (5 пар). Скласти з уривків пісню, впізнати її, пригадати назву і виконати:

1 пара «Немає України без калини»;

2 пара «Навіть неприємність не засмутить нас»;

3 пара «Гра»;

4 пара «Ой єсть в лісі калина»;

5 пара «Пісня про гаму».

                                                                      Ігри для розвитку чуття метру та ритму

«Годинникова майстерня»

Учитель ділить клас на три групи. Кожна група iмiтує голосом хiд одного з годинникiв: великого (та-та ), середнього (тi-тi) та маленького (туку-туку).

Годинникар (вчитель або хтось iз дiтей) перевiряє годинники - запускає їх хiд та зупиняє. Годинники цокають-йдуть усi разом, по одному, по два.

«Дай вiдповiдь»

Учитель проплескує коротеньку ритмiчну формулку-запитання.

Клас повторює питання (окрім учня, який вiдповiдатиме).

Учень, двічі послухавши музичне запитання, плескає-iмпровiзує ритм-вiдповiдь.

Учень ставить своє музичне питання сусідові (гра продовжується по колу).

Пам'ятаймо: музична вiдповiдь може бути довшою або коротшою від запитання. Можна змiнювати темп, розмiр тощо.

«Повтори ритм»

Учитель проплескує коротенькi ритмiчнi формулки. Учні (за помахом руки вчителя) повторюють їх. Гру ускладнюємо, додаючи пiсля плескань (для розвитку зорової уваги) жартiвливi рухи (наприклад, розводимо руки вбiк, торкаємося вух, стискаємо пальцi в кулак, розчепiрюємо пальцi та повертаємо руки долонями до учнів тощо).

  «Скільки долей у такті?»

Учитель плескає пульс твору, виділяючи наголосом початок кожного такту. Учні, порахувавши кількість ударів, мовчки показують пальцями отримане число. Гру можна ускладнити, вклинивши поміж такти з пульсуванням долей - такти з довільними ритмами.

Ігри для розвитку чуття динаміки

   «Відлуння»

Учитель співає короткі мелодії та окремі звуки. Учні, імітуючи відлуння, повторюють їх.

Ігри для розвитку звуковисотного відчуття

  «Заспівай лінію»

Нагадати учням, що звуки можуть звучати на одному рiвнi. Можуть пiднiматися вгору та рухатися вниз. Можуть скакати (мелодія зі скачками). Можуть погойдуватися вгору та вниз, як морськi хвильки (хвилеподiбний рух мелодiї) тощо.

Завдання: намалювати на дошцi хвильку та чотири рисочки. Із їхньою допомогою навчитися спiвати щедрівку («Щедрик»).

 «Куди бiжать нотки?»

Варіант А. Вчитель грає коротенькi мелодичнi ходи висхiдного та низхiдного напрямкiв. Заплющивши очi, учні уважно слухають. Виставленою уперед рукою одразу реагують на змiни напряму руху ноток (пiднiмають руки вгору або опускають вниз). Пiсля кожної заграної групки звукiв учитель повiдомляє куди бiгли нотки. Починати гру доцiльно вiд звуку «ля» першої октави (почувши кiлькаразове повторення цього звуку, учні ставлять праву руку у вихiдне положення - перед собою на рiвнi грудей).

   «Слуховий диктант»

Учитель грає на iнструментi два-три сусiднi звуки. Повiдомляє назву першого звуку. Дiти, уяснивши напрям мелодичного руху, спiвають-називають заграну групку звуків. Учитель грає наступну групку (починаючи від кінцевого звуку попередньої).

  «Сольфеджіо з підказкою»

1. Розгадати назви нот заспiваних вчителем речень та слів.

Гарна наша Коляда. Вже настала весна - березень, квiтень, травень.

фа фа фа фа зо ля фа ре фа фа фа ре фа ре ре ре мi ре фа ре

Мій брате, пам'ятай: наша мова найкраща, наша земля свята.

мі фа ре фа ля фа фа фа зо фа фа фа фа фа фа ре ля ля фа

Золотi ворота. Князь Ярослав. Шабля, козак, гетьман, прапор, зброя.

зо зо мi до до фа ля ля зо фа фа ля зо фа ре фа фа зо зо ля

2. Навчити учнів, точно дотримуючись абсолютної висоти, розспiвувати свої iмена. Важкi для розспiвування iмена спрощуймо: Галина = Галя [фа ля], Парасковiя = Параска [фа фа фа].

Анна, Вiра, Надя, Созонт, Тадей, Платон, Роман, Варвара, Потапiй, Стефан.

фа фа мi фа фа ля зо зо фа ре фа до до фа фа фа фа зо фа мi ре фа

3. Розспiвувати назви інструментів, марки автомобілів тощо.

Флейта, кларнет, гобой, фагот, туба, труба, валторна, тромбон.

ре фа фа ре до зо фа до сум фа су фа фа до фа до до

«Співаємо з нот»

Написати на дошцi лiтери Д Р М Ф З Л С Д - скорочений запис назв нот до ре мі фа зо (соль) ля сі до (другої октави). Переводячи указку iз літери на літеру, спiвати з учнями нескладнi мелодiї.

                                                                              Ігри для розвитку внутрішнього слуху

   «Прицiлювання вухом»

Увесь клас напружено вслухається у виконаний вчителем звук на музичному інструменті. Пiсля його завершення дiти намагаються продовжити почутий звук в уявi (внутрiшнiм слухом). За поданим знаком дiти тихенько вiдтворюють почутий звук, намагаючись заспiвати його iнтонацiйно якнайточнiше.

«Спів зовнішній та внутрішній»

Навчившись співати пісню (голосом, зовнішньо), учні вчаться співати її подумки. Щоб перевірити уміння дітей внутрішньо уявляти музику, вчитель показує однією рукою пульсацію долей, а іншою переводить учнів зі співу зовнішнього на спів внутрішній. Пальці вчителя зібрані в кулак - сигнал, що співаємо подумки, внутрішнім слухом. Розкрита рука - що співаємо вголос.

                                                                                       Ігри для розвитку музичної пам'яті

 «Живе фортепіано»

Учитель, викликавши на середину класу кількох учнів, дає їм у руки картки із назвами ноток - кожному іншу (напр. До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля). Просить запам'ятати звучання своєї «клавіші» і точно його відтворювати. Коли вчитель торкається указкою відповідної картки, звучить нескладна мелодія «живого» фортепіано.

«Повтори мелодiю» та

«Повтори мелодію навпаки»

Вчитель спiває ряд звукiв i одночасно показує рукою висоту їх звучання.

Під час гри «Повтори мелодiю», учнi повторюють заспiване вчителем:

Вчитель - учнi

До-ре-мi - до-ре-мi

Під час гри «Повтори мелодiю навпаки», учнi повторюють заспiване у дзеркальнiй послiдовностi:

Вчитель - учнi

Мi-фа-соль - соль-фа-мi

 «Співаємо ланцюжком»

У повільному темпі учні сольфеджують добре знану пісню по черзі - кожен по одному звукові.

                                                                                           Ігри для розвитку голосу

«Вчимося артикулювати голосні»

Протяжно промовляючи звуки вокальної азбуки У, О, А, Е, И, I (у-у-у-у, о-о-о-o, а-а-а-а, е-е-е-е, и-и-и-и, i-i-i-i), формувати навички їх правильної вимови.

     «У» - губи складено «трубочкою»;

     «О» - розташування губ схоже на букву О;

     «А» - рот широко вiдкритий, видовжений вниз;

     «Е» - губи трохи розтягнутi на боки й притиснутi до зубiв.

Вiдстань мiж зубами менша, нiж пiд час вимовляння звуку А.

     «И» - губи «усмiхаються»;

      «I» - губи ще бiльш розтягуємо в посмiшцi; видно напiввiдкритi зуби.

«Загадковий інструмент»

Учні вибирають того, хто водить. Він виходить із класу. А всі інші загадують який-небудь музичний інструмент (наприклад: скрипка). Той, хто водить, повертається до класу і підходить по черзі до кожного гравця. Кожний учасник говорить яку-небудь ознаку загадкового інструмента: дерев'яна основа, має струни, середніх розмірів, грають за допомогою смичка, має співуче звучання. Новим, що водить, стає гравець, який назвав останню ознаку.

«Імпровізуємо супровід»

Супроводжувати спiв пісень виплескуванням найрiзноманiтнiших ритмiв (кому як вдасться). Навчити використовувати для імпровізації супроводів бубон, трикутник, дзвіночки тощо.

«Мелодизуємо діалог»

Учитель співає речення-запитання, закінчуючи мелодію нестійким звуком, а учень співає-імпровізує речення-відповідь, закінчуючи мелодію тонікою.

  «Музичний літачок»

Поклавши руку на колiно, учні гудуть найнижчу нотку (лiтачок «прогрiває» двигуни). Потiм, повiльно пiднiмаючи руку, гудуть все вище й вище, тонше й тонше. Запищавши як комарики, плавно ведуть свiй уявний лiтак на посадку (повiльно опускаються голосом вiд найвищої нотки до найнижчої).

     «Придумай мелодію»

1. Запропонувати учням придумати мелодiю до слiв:

Весна красна вже прийшла і тепло нам принесла.

Ясне сонце угорі засміялось дітворі.

Послухати 3-4 варiанти придуманих учнями мелодiй. Заспiвати вiрш «Весна красна». Перед вивченням нових пісень пропонуємо учням придумувати до пісенних текстів власні мелодії. Порівнявши їх із мелодіями, створеними професійними авторами, вдосконалюймо свій «композиторський хист».

2. Придумати-зiмпровiзувати мелодiї до вiршів:

Наварили смакоти - будем їсти я i ти.

А сороки та ворони будуть їсти макарони.

Кво-кво-квочка край горбочка кво-кво-квокала собi. Кур-курчаток квочка-мати так cкликала на обiд.

«Ритмізуємо та інструментуємо тексти»

Зі слова народжується спiв. Вчимо учнів правильно вимовляти слова, вчимо мiняти темп та ритм промовляння слiв, вчимо «iнструментувати» свою мову, тобто вiдтворювати слова у найрiзноманiтнiших вiдтiнках тембру (легко, свiтло, прозоро, гулко, в'язко тощо). Навчаємо дiтей ставити в мовi логiчний (смисловий) наголос, тобто видiляти найважливiшi щодо значення слова пiдвищенням iнтонацiї, змiною динамiки, сповiльненням темпу, паузою тощо. Ритмо-декламацiйнi вправи повиннi розковувати учнів; будити творчу уяву, фантазiю; приносити дiтям радiсть, утiху вiд створених, зiмпровiзованих просто на уроцi нових ритмiв та iнтонацiй. Помiркувати над змiстом наступних загадок. Промовляти їх кiлькома варiантами:

а) iз звичайною гучнiстю та пошепки;

б) промовляючи їх на однiй висотi, пiднiмаючись голосом вiд низьких до високих звукiв, опускаючись вiд високих до низьких;

в) промовляючи загадки у швидкому темпi, у повiльному темпi, промовляючи iз прискоренням, сповiльненням, зупинками тощо:

         Не вогонь, а печеться. Що це? (Кропива)

         Не звiр, не птиця, а носик, як спиця. Хто це? (Комар)

        Сини в шапках, а батько - нi. (Дуб, жолудi)

        Сам у церквi не буває, а других туди скликає. (Дзвiн)

        У якiм лiсi нема листя? (У бору)

         Маленьке, легеньке, а через хату не перекинеш. (Пiр'їна)

Провести з дiтьми ритмо-декламацiйну вправу. Промовляти поданi тексти у рiзних метро-ритмiчних та тембрально-iнтонацiйних варiантах, iлюструючи їх змiст мiмiкою, вiдповiдними рухами рук, тiла. Запропонувати дiтям створити на основi даних текстiв «двоголосну музику»:

           Водовіз воду віз. У бобра багато добра.

           Добре слово краще за цукор i мед. Коротко i ясно - тому i прекрасно.

           Носорiг носорогу наступає на ногу. Мурлика муркоче - морозива хоче.

           Ногач ногатий, окач окатий з води визирає. Хто це? (Ква-а-а-а-а!)

           На дзвiницi у дзвони дзвiнко дзвонить дзвонар.

   «Співаємо носиком»

1. Вiдчути роботу свого голосового апарату. Співати на пiанiссiмо довгі тривалості, почергово спрямовуючи струмiнь повiтря то через рот (у-у-у-у), то через нiс (м-м-м-м).

2. Згадати з дітьми найперші промовлені ними слова (діді, тятя, дай, гам). Заспівати на одній висоті вправу Там-м-м-м-м-м мама, баба, тато, няня.

3. Грати на уявних дзвонах (на одній висоті) та одночасно співати слова бам, бом, бім, бум; сам, сом, сім, сум. Пiд час спiву кiнцевих лiтер м, н постаратися вiдчути резонування вокальної.

     «Спробуй повтори»

Дана гра дає можливість виявити рівень володіння прийомами гри на дитячих музичних інструментах (приглушувати звучання тарілок, трикутників; правильно тримати руки, граючи на бубні, барабані, струшуючи маракасами, кастаньєтами), вміння добирати на слух ритмічний малюнок добре знайомих пісень. Для проведення гри потрібні дитячі музичні інструменти (металофон, трикутник, барабан, бубон, маракаси, кастаньєти). Дітям пропонується навчати один одного грати на дитячих музичних інструметах.

      «Хто швидше?»

Перевіряємо уміння учнів швидко називати ноти звукоряду вгору та вниз вiд заданої вчителем ноти. Секундомір допоможе визначити переможця.

До ре мi фа соль ля сi до - до сi ля соль фа мi ре до.

Ре мi фа соль ля сi до ре - ре до сi ля соль фа мi ре.

Мi фа соль ля сi до ре мi - мi ре до сi ля соль фа мi.

     «Чарівна ялинка»

На дошці або ватмані намальована ялинка. На гілочках ялинки недописані, тобто зашифровані слова. Треба підібрати до кожного слова іграшку за змістом, щоб можна було його прочитати. Наприклад: іграшка з нотою мі, а зашифроване слово на ялинці «камін», або іграшка - сі, а зашифроване слово «таксі». Дана гра дозволить учням без труднощів й з більшим задоволенням запам'ятати назви нот.

     «Фотополювання»

Готуються фотографії із зображенням тварин. Вони розрізаються на 2 частини. Зі зворотної сторони листівки на одній частині намальована нота на нотному стані, на іншій – її назва. Учень бере половинку, де намальована нота. Потім вибирає її назву. Якщо назва обрана правильно, то при сполученні частин, коли перевернемо листівку, вийде картинка із зображенням тварини.

       «+1»

Мета: вчити дітей використовувати словниковий запас музичних термінів, розвивати музичну пам’ять і увагу. Для запам’ятовування великого обсягу знань учні тренують свою пам’ять таким чином: перший учень називає музичний термін, другий називає попередній та проговорює свій і т д. Психологи впевнені, що людина запам’ ятовує приблизно 16 термінів. Характерно те, що слово, сказане нещодавно, забувається швидше, ніж слова, вимовлені на початку гри. Наприкінці вчитель пропонує дітям хором повторити всі слова.